kampfflieger (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
kampfflieger) wrote2009-06-12 09:09 am
kampfflieger) wrote2009-06-12 09:09 am
Entry tags:
Гішторія до вихідних
Наш толерантний друг Чапай забанив мене за невинний, в принципі, віршик:
Товаришу! Рівняння тримай
На найвищий толерантності щабель!
Святі імена храни -
Амін, Бокасса, Мугабе!
І чого б ото?
А історія сьогодні буде про расово вірного адмірала Танаку, який, замість боротися за права малозрозумілих меншин, воював за Японію:
30 листопада черговий "Токійський експрес", а саме 8 есмінців, під зав’язку набитих контейнерами зі зброєю, пальним та їжею наближався до Гуадалканала. Близько 21-ї години на них вийшла ескадра адмірала Райта у складі 5 есмінців і 5 крейсерів.
Головний японський есмінець "Таканамі" потрапив під вогонь усіх крейсерів і одразу ж затонув з усією командою. Решта японців залпом випустили торпеди. Це був самий натуральний розгром.
Головному крейсеру "Міннеаполіс" відірвало носову частину, одночасно вибухнуло котельне відділення. На крейсері "Нью-Орлеан" здетонував боєзапас, носову частину відірвало по башту головного калібру. На крейсері "Пенсакола" спалахнули цистерни з мазутом. На крейсері "Нортхемптон" здетонував боєзапас. Вцілів тільки крейсер "Гонолулу", який з переляку відкрив вогонь по власним есмінцям.
Адмірал Танака відступив, втративши один есмінець. Американська ескадра догорала.
Керівництво флота вирішило, що адмірал не доставививши вантаж на Гуадалканал не виконав бойової задачі. Таканаку перевели у тил і більше він не командував бойовими з’єднаннями. Поза сумнівом, тільки завдяки цьому він пережив війну.
До смерті адмірал не визнав своїх заслуг і казав що честь перемоги належить не йому, а прекрасно вишколеним морякам, також його мучило сумління за загибель "Таканамі".
Контр-адмірал Самуель Моррісон, видатний військово-морський історик назвав Танаку "кращим із кращих".
Товаришу! Рівняння тримай
На найвищий толерантності щабель!
Святі імена храни -
Амін, Бокасса, Мугабе!
І чого б ото?
А історія сьогодні буде про расово вірного адмірала Танаку, який, замість боротися за права малозрозумілих меншин, воював за Японію:
30 листопада черговий "Токійський експрес", а саме 8 есмінців, під зав’язку набитих контейнерами зі зброєю, пальним та їжею наближався до Гуадалканала. Близько 21-ї години на них вийшла ескадра адмірала Райта у складі 5 есмінців і 5 крейсерів.
Головний японський есмінець "Таканамі" потрапив під вогонь усіх крейсерів і одразу ж затонув з усією командою. Решта японців залпом випустили торпеди. Це був самий натуральний розгром.
Головному крейсеру "Міннеаполіс" відірвало носову частину, одночасно вибухнуло котельне відділення. На крейсері "Нью-Орлеан" здетонував боєзапас, носову частину відірвало по башту головного калібру. На крейсері "Пенсакола" спалахнули цистерни з мазутом. На крейсері "Нортхемптон" здетонував боєзапас. Вцілів тільки крейсер "Гонолулу", який з переляку відкрив вогонь по власним есмінцям.
Адмірал Танака відступив, втративши один есмінець. Американська ескадра догорала.
Керівництво флота вирішило, що адмірал не доставививши вантаж на Гуадалканал не виконав бойової задачі. Таканаку перевели у тил і більше він не командував бойовими з’єднаннями. Поза сумнівом, тільки завдяки цьому він пережив війну.
До смерті адмірал не визнав своїх заслуг і казав що честь перемоги належить не йому, а прекрасно вишколеним морякам, також його мучило сумління за загибель "Таканамі".
Контр-адмірал Самуель Моррісон, видатний військово-морський історик назвав Танаку "кращим із кращих".
no subject
no subject
хоча б збірку гішторій про героїчних вояків а-ля "Гішторія до вихідних"
no subject