Гішторія до вихідних

[kampfflieger]

Не судьба, частина друга, Японія.

Частина перша, Німеччина - тиц сюди

Отже Японія. А саме та битва, яка вирішила хід війни на Тихому океані. От повірте мені, не буває таких співпадінь.

1. Гральні кості.

Перед початком операції японцями була проведена штабга гра. Аби змоделювати випадковості, які на війні неминучі, за традицією користувалися гральними костями. Посередник кинув - і японці отримали дев’ять влучань і втратили три авіаносці. Ямамото змусив кинути ще раз і на папері японці перемогли.

2. Чотири хвороби.

Перед битвою захворіли - сам адмірал Ямамото, Мінору Генда, "бог оперативних розробок", надзвичайно талановитий штабіст і права рука Ямамото, і, нарешті, Міцуо Футіда, командувач палубної авіації. Всі троє незамінні спеціалісти, автори удару по Пірл-Харбору.

Четвертим хворим був омериканський адмірал Хелсі, найкращий авіаносний адмірал, під його командуванням американці отримали перші перемоги. На його місце Німіц назначив адмірала Спрюенса, який жодного дня на авіаносцях не служив.

Спрюенс припинив переслідування японців і повернув назад там, де Хелсі попер би вперед на японські лінкори. Прослуживши півжиття на крейсерах, він (Спрюенс) чудуво уявляв собі таке зіткнення. Тим самим він без сумніву, врятував нечислені американські кораблі.

3. А тепер питання - чи не називаються такі збіги грою в одні ворота?

Кстатє, шановний Яструб, як гадаєш - допомогав хтось (чи щось) омериканцям? Це по твоїй спеціальності.