Гішторія до вихідних

[kampfflieger]

Не судьба, частина друга, Японія.

Частина перша, Німеччина - тиц сюди

Отже Японія. А саме та битва, яка вирішила хід війни на Тихому океані. От повірте мені, не буває таких співпадінь.

1. Гральні кості.

Перед початком операції японцями була проведена штабга гра. Аби змоделювати випадковості, які на війні неминучі, за традицією користувалися гральними костями. Посередник кинув - і японці отримали дев’ять влучань і втратили три авіаносці. Ямамото змусив кинути ще раз і на папері японці перемогли.

2. Чотири хвороби.

Перед битвою захворіли - сам адмірал Ямамото, Мінору Генда, "бог оперативних розробок", надзвичайно талановитий штабіст і права рука Ямамото, і, нарешті, Міцуо Футіда, командувач палубної авіації. Всі троє незамінні спеціалісти, автори удару по Пірл-Харбору.

Четвертим хворим був омериканський адмірал Хелсі, найкращий авіаносний адмірал, під його командуванням американці отримали перші перемоги. На його місце Німіц назначив адмірала Спрюенса, який жодного дня на авіаносцях не служив.

Спрюенс припинив переслідування японців і повернув назад там, де Хелсі попер би вперед на японські лінкори. Прослуживши півжиття на крейсерах, він (Спрюенс) чудуво уявляв собі таке зіткнення. Тим самим він без сумніву, врятував нечислені американські кораблі.

3. А тепер питання - чи не називаються такі збіги грою в одні ворота?

Кстатє, шановний Яструб, як гадаєш - допомогав хтось (чи щось) омериканцям? Це по твоїй спеціальності.

Comments

[sparrow-hawk.livejournal.com]

гадаю, так

боги таки грають у кості, незважаючи на те, що Енштейн це заперечував

[trumpf.livejournal.com]

Там же ж этим не ограничилось, там же ж самонвисвоевременнейшее решене Нагумо менять бомбы на торпеды и одновременное увлечение японских истребителей низколетящими торпедоносцами. В результате времени набрать высоту и перехватить пикировщики не хватило. В общем, кости стали на ребро ;)

[dimon-trigger.livejournal.com]

та нє... то не ребро... японці могли б залишить пару ланок наверху на шухері. але.
вони просто таки зневажали радіозвязок - за допомогою якого можна булоб скоординувати цей момент.
це вже не кості. крім того японці мали дурну звичку використовувати для прикриття як ударних груп, так і з"єднання смішні кількості винищувачів - в мене складалось враження, що вони наглухо хєрили принцип концентрації. хоча при тому бомбери вони концентрували от душі....
і ще - щоб змінилось якби осталось пару ланок зверху? думаю нічого суттєвого - перехват відбувся б уже над з"єднанням - звідки єфективність того перехвату була б ніяка - ну збили б 2-3 донтлеси.... і все. максимум - японці б втратили не три корита зразу, а лише два.
хоча той факт, що Зєри всеж таки відволіклись на авенджерів з девастаторами - без всякого сумніву допоміг. бо якби всі Зєри остались зверху.... ну збили б вони не дуже багато донтлесів - пікірувальника який йде в атаку не так просто збить, а головне часу мало - виход в точку заходу - ну ладно, а от переворот і атака - це кілька секунд - десь 5-6.... допустимо за 5-6 миль засікаєш групу донтлесів, з того моменту є близько двох хвилин до виходу в точку атаки. за дві хвилини багато чого не зробиш - в кращому випадку - два заходи - а потім атака. а от саму атаку Зєри могли б росстроїть чи й зірвать повнністтю - під вогнем американцям тра було б і строй зберегти і захід зробити - а це вже важко.
велики втрат у донтлесів не було б, але при зриві атаки донтлесам в кращому випадку дісталось би одне лиш корито.
як підтвердження - можна згадать коли япошки ходили на американців - а ті за допомогою радару організовували перехват на дистанціях 70 км (а це десь до 20 хвилин льоту) та щей великими кількостями винищувачів - і все одно могли прорватись до цілей цілі ескадрильї бомберів.

[der-sch-shall.livejournal.com]

ще мона згадати аврально-вдалий ремонт USS Yorktown за 4 дні та вдалий взлом японськаго паролю - з допомогою уткі про "паломку апрєснітєля", ага
===============
От повірте мені, не буває таких співпадінь.
чому не буває? буває :)
наприклад - Пірл-Харбор-1941 :)

[trumpf.livejournal.com]

Тогда уже и неучастие в операции Сёкаку и Дзуйкаку вспомнить надо, но там вроде по естественным причинам.
А вот назначение командиром Перл-Харбора Хазбенда Киммеля, который в очереди на эту должность был тринадцатым - вот тут уже, наверное, не кости. Как и невозврат флота на ремонт в Сан Диего на зиму.

[dimon-trigger.livejournal.com]

не кості канєшно. флот не вернули, а стянули в Перл по конкрєтним причинам - обстановочка за Японією була дуже напружена і підозріла. по тій же причині Лєкс попхався до Уейку відтарабанить туда винищувачів (які таки згодились там і добрячого гівна японцям дали).

[dimon-trigger.livejournal.com]

іще - цих двох на мідвей не попхали б в будь-якому випадку - бо 1: 4 корита на децальний атол і так з головою, 2: японці знали шо в американців залишилось 2 корита плюс третє на ремонті - вони цілком розраховували справитись з усіма, 3: зтягнути докупи взагалі усі корита - було б небезпечно з точку зору секретності - а так Сё і Дзю пошухерили маскуючи остальних

[der-sch-shall.livejournal.com]

кості, нє кості - тут я, якщо відверто, пас
такі терміни вживати не ризикну
======================
якщо щось і називати грою в кості - то не події WW2 на Тихому океані, а авіанальоти брит. гідропланів на SMS Goeben, коли той сів на мілину поблизу мису Нагаро в січні 1918
:)))
більше ніж 200 заходів на ціль, 15+ тон скинутих бомб - але нульовий результат
От повірте мені, не буває таких співпадінь.
;))

[dimon-trigger.livejournal.com]

ага, а ще атака торпедоносцыв на шеффілд і Бісмарк. в першому випадку 0 пуподань при 0 вогню за Шефілда, в другоу - торпеду по рулям при отвєтному вогню....

[none-smilodon.livejournal.com]

масована захворюваність більше вказує не на долю, а на розуміння кимось провальності операції.

[hogo-cz.livejournal.com]

Як казав один японець в кіні:"З Пьорл-Харборм не вийшло,зате на магнітофонах ми вас обскакали"