Хтось колись давно в каментах на шушпанцері, якщо не помиляюся, давав назву японської книжки по бронетехниці другої світової, причому назву ієрогліфами. Я тоді шукав шото типу Ке-Хо чи Хо-То, чи шото ще, таке ж рідкісне, як молочні зуби дракона.

Книжка знайшлася на амазоні, подумав, шо слід узяти та й забув. А оце надумав купити, а ієрогліфів і не пам'ятаю зовсім.

Вопчім поможіть, чим можете.

От ще за допоміжні крейсера кстатє. На фото голандський танкер "Ондіна", грізна бойова машина із однією 102мм гарматою.

Одного дня, а саме 11 листопада 1942 року "Ондіна" і тральщик "Бенгал" (одна 76мм гармата, одна 40мм і дві 25 мм) прямували в Абадан. Це гордо називалося "конвой".

Близько полудня цей конвой перестріла пара японських допоміжних крейсерів, "Хококу Мару" і "Айкоку Мару" (на кожному вісім 140мм, два 80мм, торпедні апарати і таке інше).

Шоб не перегружати пост нецікавими підробицями, скажу шо "Хікоку Мару" спалахнув практично одразу і затонув трохи більше, ніж за годину з початку бою.

"Бенгал", розстрілявши всі снаряди, поставив димзавісу і взяв курс на Дієго-Гарсія, куди й прибув, побитий, але з неушкодженим екіпажем.

Коли боєзапас на танкері скінчився, капітан "Ондіни" віддав наказ спустити прапор і залишити судно, після чого загинув від японського снаряду. З "Айкоку Мару" випустили три торпеди, дві з яких влучили, і розстріляли шлюпки з кулеметів, після чого зайнялися порятунком своїх.

Голандський старпом, побачивши, шо зараз не до них, віддав команду повернутися на судно. Рятувальна команда загасила пожежі, вирівняла корабель, а ближче до ночі запустила машину. Через тиждень "Ондіна" була у Фрімантлі.

Англо-індійсько-голандський конвой втратив п'ятьох чоловік - капітан "Ондіни" і четверо в шлюпках, що загинули від кулеметів. Японці втратили допоміжний крейсер і 76 моряків.

Так завершилася славна історія японського рейдерства. Більше самураї допоміжні крейсера не пускали в море, шоб не позоритись.

НМД коньцептуальніше було б брати Міцубісі, але і так добре. Це на додачу до "Фольксшмітта".

Харків створив світовий хіт, мабуть вперше.

Товариш Masato Watanabe мені не те, шоб скажено нравицця, але мало хто малює техніку акварельками. Ну і Тип 91 вопщє в мистецтві нечасто зустрішнеш чото.

( самурайське мистецтво )

Прочитав тута в богомєрзкому пейсбуку:

Все подъезды к межигорью укреплены гружеными самосвалами, автобусами (могут быть неточности, т.к. проезжал на скорости) и патрульными машинами. Так же, 20 минут назад туда же заехал ПАЗик полный стражей власти (тут 100%, я ехал за ним до того, как он свернул).

Так от - пару днів тому помер Хіро Онода, той самий, що на Лубангу після війни ще двадцять років воював за імператора. Ви можете на його місці уявити будь кого з наших ментів?

От і до чого весь цей пафос із самосвалами і окопами повного профілю навколо Межигір'я? Сильно допоможе?

Неподалік Оаху знайшли японську підлодку-авіаносець І-400.

Я знаю, що вам похуй.

Думаєте це британець? А от і ні, це японець на німецькій службі.

Німецький допоміжний крейсер "Оріон" успішно топив англійців та інших аж тут начальство сказало міняти бортову авіацію. Старенькі Хейнкель 60 треба було замінити на Арадо 196.

Проблем було дві. По перше Арадо на всіх не хватало, по-друге його знала кожна собака. Поява такого літака для кожного сухогрузу в Індійському океані означала тільки одне - "тут німці, пацани!".

"Оріон" виручили японці. Вони передали союзничкам корабельний розвідник Накадзіма E8N, який все одно час було міняти на щось новеньке. Німці тут же перефарбували його на британця.

Маю сказати, шо це не зовсім чесно. На "Пінгвіні", скажімо, Арадо служив у німецьких кольорах. Це було не зовсім зручно, але капітан Крюдер відрізнявся принциповістю.

( фото нашого героя )