От шо цікаво

[kampfflieger]

У нагло-омериканців десь на середину війни склався образ ударного винищувача - одномістний потужний літак із моцною бомбовою нагрузкою. Врешті це вилилося у Скайрейдера та його конкурентів в омериканців і в Файрбренд та Вайверн в англійців. А потім так раз і не знадобилося.

Крім Скайрейдера, звичайно.

А в совку домучили Іл-2 до Іл-10, прекрасна машина як для 30-х років ггггггггггг

Comments

[eugen_pinak]

В СРСР двигунів нормальних не було. У Ская - 2700 коників під капотом, у Іл-10 - 1700.

[kampfflieger]

Ну власне. Тобто там, де нормальний літак міг втікти з набором висоти, це броньоване нещастя мало відбиватися хвостовим стрільцем.

[eugen_pinak]

Ну, А-1 не міг втекти від винищувача так само, як і Іл-10, який був, до речі, швидший за А-1.
А от бомбову загрузку він дійсно мав у 6 разів вищу за Іл-10. Але щоб тут порадити, радянським конструкторам треба було мати зовсім інший двигун.

[kampfflieger]

Мені цікаво в цьому от шо - наявність/відсутність хвостового стрільця. Без стрільця виглядає більш адекватним, бо більше можна підняти, а без ескорту шо є стрілець, шо немає, буде однаково сумно.

[eugen_pinak]

Відсутність хвостового стрільця - це бл.300 кг корисної ваги. Тобто принципово його відсутність нічого не вирішить. А допомогти може. Особливо якщо врахувати проблеми з ескортом у радянській авіації.

[kampfflieger]

Ну ок, не вирішить. А чому одні ні, а інші так?

[eugen_pinak]

У одних було панування в повітрі, у інших - ні.
Коли і у американців його ще не було, усі їх ударні літаки розробки 1942-43 років мали вогневе прикриття хвосту. Деякі мали по дві турелі.

[kampfflieger]

Цікаво.

[eugen_pinak]

Так. Реально рік-півтора різниці, а філософія помінялась капітально.