Мітинг

Сьогодні ходили на мітінг Ющенка.

Перед цим я настріляв помаранчевих стрічок і прикрасив ними два танки, штук п’ять чи шість гармат та два протитанкові їжаки біля Історичного музею, а Сонечко прикрасило-таки стрічками дві агітмашини за бандюковича. Так їм, потворам.

Мітінг почався з того, що я помітив на даху ЦУМа мєнтовського стукачка з біноклем. Як приїхав Ющенко, та наволочь витягла гвинтівку та настромила її у натовп. Натовп образився, засвистів, заклацав камерами із криком – о, снайпер! Ющенко звернув увагу громадськості на витівку влади, витівка гвинтівку сховала та достала бінокля. Так і просиділа весь мітінг. Як поц.

Все було добре. Посвистіли, помахали помаранчевим лахміттям, поматюкали владу. Народу було від монументу Незалежності і на чотири квартали. Далі не бачив, бо стояв біля сцени, але мабуть що й більше.

Під кінець познайомився з файним дідуганом, ветераном УПА. І як його сюди занесло?

Ну і послухали “Мандрів”. Дуже приємно, бо мій компакт з “Мандрами” кудись зник:(

Навечір ще сюрпризи. Ющенко цілу годину у прямому ефірі на місцевому телебаченні. І це в Харкові! Щось я необачно на місто нагнав незадовго до цього.