О як цікаво!

Педсовет проходит в классе, дверь в коридор открыта, и что же я слышу? а слышу я, что какой-то приезжий "лектор=оратор" объясняет учителям, как ОБХОДИТЬ в учебниках истории революционные и предреволюционные ситуации в том контексте, чтобы дети не ассоциировали сегодняшнюю ситуацию в стране с РЕВОЛЮЦИОННОЙ!!!!! и он им, мягко так, по кгбшному, объясняет, как мягко отводить в сторону вопросы детей на эти темы, и как стараться "не проводить параллели" между историческими буржуазными и социалистическими революциями и сегодняшним днем!!!! а эти значит сидят, и конспектируют в тетрадки!!!!

Гішторія до вихідних

Серйозний чоловік на фото - Рафаель Ейтан, генерал. Його кар'єра прям-таки героїчна, але про це іншим разом.

Все почалося із того, що у 1968 році чуркотерористи вкінець заїбали євреїв захопленням літаків, взяттям заручників і іншими нехитрими розвагами корінних мешканців Дикого Сходу.

Традиційно, таким займалися палестинці (а хто ж іще!), які потім ховалися в Лівані (теж в традиціях).

І от 28 грудня, рівно 44 роки тому, браві ізраільські десантники висадилися прямо посеред бейрутського аеропорту і підірвали 13 ліванських авіалайнерів, тим самим зменшивши ліванські авіалінії рівно наполовину. Євреї втрат людських не понесли, на жаль араби також.

Так от, уявіть собі, тихий ліванський вечір, на летовищі піздєц і апокаліпсіс, а бравий командир десантників Ейтан заходить в бар аеропорту, замовляє каву, платить шекелями і летить додому.