Харків, місто без міфології

Бухали з кумом на Москальовці, і бачимо мурал із Зєркальной струйой. А він такий, а чо це в вас тут такий головний символ, він якого року, 1947?

І виявилася от яка цікава штука. Харків - місто без ідентичності. Совєцьку ідентичність пропихувати не будеш, царську, ну шо тут було міфологічного за царя, а від козацької місцеву ватку порве на шматочки. І от результат, шо все, шо є - пєрвая століца.

От приїздіть у мій улюблений Кропивницький і зразу - в нас театр ого-го! Ми маленький Париж! В нас найкрасивіші дівчата! Бачите осьо будівлю жіночої гвмназії? А через дорогу казарми гусарського полку? А? Ясно чого в нас всі такі красиві? І так куди не глянь, від Сум до Ужгорода, всюди є своя міфологічна база. А в Харкові? та отож.

В практичному плані віфдіть на Дворцову у Кропивницькому, з кафешками, устрицями, стейк-хаузами і всім, чим тільки можна, воно ж видно, що люди зробили саме маленький Париж, як вони його уявляють. Ось це підгрунтя, яке дає змогу будувати щось нове.

А в Харкові? Парк, простигосподи, Горького (кого-кого?) імєні Гєпи? Сумська? Зеркальная струя? Шо з цим робити?