Гішторія до вихідних

[kampfflieger]

Суворий дядько, зараз таких не роблять. Це Моріс Вілсон, він хотів піднятися на Еверест.

Навіть якби він цього не зробив, він би знайшов пригод на свою голову, така вже натура. Добровольцем пішов на фронт в Першу Світову, бився під Пашендалем, отримав Мілітарі Крос, на дембель пішов капітаном. Після війни пішов у торгівлю, чи то в Новій Зеландії, чи то в Америці (тут джерела розходяться), потім вернувся в Британію.

Поки плив на кораблі додому, Вілсон познайомивс з йогами і це його добряче зачепило. Згодом він постом і молитвою вилікував собі туберкульоз. Але як і більшість ветеранів, він не міг себе знайти у мирному житті. І от одного разу він побачив в газеті коротеньку статтю про експедицію на Еверест...


Вілсон знову мав сенс життя. Він хотів стати першою людиною, що підніметься на Еверест.

Він купив крихітний старий біплан "Джипсі Мот", написав на борту "Ever Wrest" і став готуватися до експедиції. Літати Моріс не вмів, про альпінізм не мав уявлення. Нашвидкоруч навчивсшись літати у лондонському аероклубі, він мав намір пролетіти біля 8000 км до Тібету, сісти на льодовик Ронгбук і звідти піднятися на вершину. Також Вілсон зробив декілька сходжень на пологі гори Уельсу.

23 травня 1933 року важко нагружений літак відірвався від смуги і взяв курс на південний схід. Телеграму від міністерства повітряних перевезень, яка забороняла виліт, Моріс Вілсон розірвав.

Через два тижні і 8 000 км, включаючи переліт в 1000 км над морем від Багдаду до Бахрейну "Ever Wrest" приземлився в Гвадарі, Індія. В Лалбалу йому заборонили переліт над Непалом. Вілсон продав літак та перевдягнений монахом, із трьома шерпами пішов пішки до своєї мрії.

12 квітня 1934 року Вілсон побачив Еверест. Через два дні мандрівники дісталися будиського монастиря білі підніжжя гори.

Він зробив декілька спроб піднятися. Остання була 29 травня. Занадто слабкий, щоб підніматися, він заночував в наметі біля Північного сідла. 30 травня Вілсон записав у щоденнику "Прекрасний день. Вперед!" і невдовзі помер.

Через рік, у 1935 Шиптон і Воррен знайшли тіло і щоденник. Моріса Вілсона поховали в тріщині льодовика.

Comments

[fon-epp.livejournal.com]

Найбільше мені сподобалося :"Вілсон записав у щоденнику "Прекрасний день. Вперед!" і невдовзі помер." Воно завжди так, тільки но думаєш що все добре..і на тобі.

[carabaas.livejournal.com]

Прекрасний день. Вперед!

[sparrow-hawk.livejournal.com]

прекрасний день, щоб померти

чудова історія