kampfflieger | Гішторія до вихідних

Багато з вас цю історію знають, але повторити не гріх.

Вопчім давним-давно, а саме 20 квітня 1624 року три торгових судна (хранцуз і двоє португальців) тікали вздовж галісійського узбережжя від берберійских піратів у кількості п'яти суден. Тікали-тікали, аж поки не потрапили в штиль неподалік берега. Пірати спустили шлюпки і погребли за здобиччу, а купцям залишалось тільки молитися.

В цей драматичний момент із берега відкрили артилерийський вогонь, та так вдало, що потопили піратського флагмана. Тридцятеро піратів загинуло, дев'ятеро добралися до берега і здалися в полон. Решта вирішили шукати щастя в іншому місці.

Пікантності ситуації додавало те, що допомога прийшла із цистеріанського монастиря Санта Марія де Ойя, а командиром гармати був Фра Пабло де Лескано, який потопив невірних в ім'я святої Марії де Ойя і святого Бернарда і врятував добрих католиків.

Незадовго до того, в 1580 році королем Іспанії був прийнятий закон про ополчення і монастир мав виставити роту солдат, у зв'язку з чим вони тримали запаси стрілецької зброї. У 1618 році аббат попросив у короля гармати для захисту від піратів і тут же їх отримав. І от нарешті монахи прийняли бій.

Цистеріанці охороняли узбережжя ще 150 років, за що їх називали monjes artilleros, ченці-артилеристи. За той бій монастирська церква отримала від Пилипа IV назву La Real. І церква і монастир стоять досі, так шо подивіться, як буде можливість.

Отож, друзі мої, не зліть добрих католиків і пам'ятайте, що найкраще Божу волю ретранслюють двофунтові ядра.