![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kampffliegerЗайшов до малго в кімнату сприсити паперу і отримав виданий у школі листок з віршиком. І зачитався.
Михаил Исаковский
Вишня
В ясный полдень, на исходе лета,
Шел старик дорогой полевой;
Вырыл вишню молодую где-то
И, довольный, нес ее домой.
Он глядел веселыми глазами
На поля, на дальнюю межу
И подумал: «Дай-ка я на память
У дороги вишню посажу.
Пусть растет большая-пребольшая,
Пусть идет и вширь и в высоту
И, дорогу нашу украшая,
Каждый год купается в цвету.
Путники в тени ее прилягут,
Отдохнут в прохладе, в тишине,
И, отведав сочных, спелых ягод,
Может статься, вспомнят обо мне.
А не вспомнят — экая досада,—
Я об этом вовсе не тужу:
Не хотят — не вспоминай, не надо,—
Все равно я вишню посажу!»
1940
Шо ми тут бачимо з куркульскої точки зору - "В ясный полдень, на исходе лета" - і хто так саде? Це ж саме пекло, воно ж засохне моментально.
"Вырыл вишню молодую где-то" - спиздив це називається. Шото я не бачив, шоб в лісі росли безхозні вишні.
І висновки - якесь чучєло без навиків сільского господарства тягне пижжену вишню, яка, скоріше за все, не прижеветься. Замєчатєльний віршик, дякую. Піду зроблю з нього літачка.
Михаил Исаковский
Вишня
В ясный полдень, на исходе лета,
Шел старик дорогой полевой;
Вырыл вишню молодую где-то
И, довольный, нес ее домой.
Он глядел веселыми глазами
На поля, на дальнюю межу
И подумал: «Дай-ка я на память
У дороги вишню посажу.
Пусть растет большая-пребольшая,
Пусть идет и вширь и в высоту
И, дорогу нашу украшая,
Каждый год купается в цвету.
Путники в тени ее прилягут,
Отдохнут в прохладе, в тишине,
И, отведав сочных, спелых ягод,
Может статься, вспомнят обо мне.
А не вспомнят — экая досада,—
Я об этом вовсе не тужу:
Не хотят — не вспоминай, не надо,—
Все равно я вишню посажу!»
1940
Шо ми тут бачимо з куркульскої точки зору - "В ясный полдень, на исходе лета" - і хто так саде? Це ж саме пекло, воно ж засохне моментально.
"Вырыл вишню молодую где-то" - спиздив це називається. Шото я не бачив, шоб в лісі росли безхозні вишні.
І висновки - якесь чучєло без навиків сільского господарства тягне пижжену вишню, яка, скоріше за все, не прижеветься. Замєчатєльний віршик, дякую. Піду зроблю з нього літачка.
no subject
Date: 2017-05-09 06:23 am (UTC)Подробиць історичних,
У справі цій не обійшлось
Без помилок технічних.
Найперше: нащо вжив творець
Звичайну жовту глину,
Коли він легко міг найти
Багато каоліну;
По-друге, глину з кізяком
Який гончар замісить?
Якби якийсь таке зробив,
Його б могли повісить.
Нарешті, необачно й те:
Вдихати дух у форму,
Не пропаливши на огні
Її як треба, в норму.
Адам розсохся вже, як ждав
Фабричної ще марки,
Тоді ж із його дух святий
Геть вилетів крізь шпарки.
Лишились глина та кізяк
Основою людини,
Тому-то люди по цей час
Не ліпші від скотини,
no subject
Date: 2017-05-09 09:20 am (UTC)> Пусть идет и вширь и в высоту
Ще можна помітити, що згідно складених планів слідкувати за деревом не передбачається, "дальшє оно само".
no subject
Date: 2017-05-09 09:23 am (UTC)no subject
Date: 2017-05-09 12:42 pm (UTC)Там ще треба "народну лєксіку" додати, на кшталт "А, бля, не вспомнят".