Один самурай за одну ніч з'їдає стільки рису, скільки важить сам

[kampfflieger]

Є питання про 1 коку, тобто 10 кубічних сяку.

Це міра об'єму рису, 180 літрів або 150 кг. Вважається що стільки рису потрібно дорослій людині на рік. Окей, тобто один японець з'їдає 400 грам рису за день. Це не дофіга?

Comments

[kondybas]

Думаю, що ті, хто вирощував рис, частину вимінювали на всякий інший харч - рибу, свинину, хрон, водорості. А коку - то, скоріш, еквівалент річного раціону, виміряний у рисовому зерні.

[kampfflieger]

хіба шо так.

[kondybas]

Колись бачив якийсь відос про КНДР, там одну бабцю питали, що вона знає про США. Та сказала, що США - дуже багата країна. Бо там кожному жителю, від немовляти до пенсіонера, дають в день 800 грам пайкового рису.

[seba]

Так і було. Здається це ще називали "рисовою економікою". В залежності скільки таких коків, тобто річних рисових раціонів, виробляла провінція за рік - можна було вирахувати скільки податків з неї стягувати.

[borisk]

Часть рисового рациона он выпивал (саке в общем занимает нишу крепкого пива), частью рациона — крахмалил кимоно и пудрил рожу.

[kampfflieger]

Гагага

[eugen_pinak]

В тому то і справа, що це "вважається" - тобто умовний японець умовно з'їдає умовний рис.
Коку - це насамперед податкова/валютна одиниця. Отримуючи жолд навіть рисом в натурі, самурай не з'їдав його весь, він витрачав значну його частину на утримання зброї, обладунків, одягу, коня, родини, челяді, маєтку. Тай випити-закучити чи до гейш сходити - це було теж за рахунок жолду. А рис з роками дешевшав. Тож у 18 сторіччі фраза "самурай з доходом у 50 коку" в Японії означало самурая-злидаря в дірявому кімоно.