Оскільки в кожної країни в нормі ВВП рік від року росте, і обсяг доступних товарів та послуг збільшується, то пропорційно збільшується й потреба в грошах. Тут виникає чотири можливості.
1. Емітувати додаткові гроші строго пропорційно до росту ВВП. Це японська модель. Тридцять років японці старалися, щоби грошова маса росла в тому ж темпі, що й ВВП. Виросло два покоління японців, які не знають, що таке "ріст цін". Виявилося, що це хрінова стратегія, яка зупинила розвиток Японії, і її вже скасували.
2. Не емітувати додаткові гроші. Як правило, через фізичну неможливість - як це сталося із золотом. Його видобуток відстає від потреби, і тому золото дорожчає, і товари дешевіють. Очевидна стратегія - відкласти покупки на потім, бо потім те саме обійдеться дешевше. Це призводить до перетоку золотих грошей із споживання у накопичення і колапсу економіки.
3. Емітувати грошей трошки більше, ніж їх треба, щоби гроші трошечки знецінювалися з часом. Емісія додаткових грошей - то безперервний процес і постійне джерело доходу держав. В ідеалі невеличка надлишкова емісія призводить до контрольованої інфляції, тобто грошовий пухир росте швидше, ніж ВВП. Це мотивує піпла не пхати гроші у подушку, а інвестувати. Контрольована інфляція - дуже дієвий стимул для розвитку економіки.
4. Емітувати стільки грошей, скільки заманеться. Норот тільки дякуватиме. Ну, і чим ближче до друкарського внрстату, тим більше профіту можна з додаткових грошей отримати. Ближче всього до верстату нацбанк, який тими грошима фінансує бюджет, потім різні конторки, що присмокталися до бюджету, а в самому низу грошового водоспаду пенси, до яких гроші доходять вже тоді, коли всі відповідно відкоригували ціни. В принципі, й з (гіпер)інфляцією жити можна, але бізнесам стає складно. Бартер, взаємозаліки, передоплата, товарні кредити - і УЄ. Все це сильно плющить ВВП аж до стагнації чи спаду.
Наші зелепузики явно спробували в четвертий номер - з отими вовиними тисячами, безплатними поїздками та кешбеком, сподіваючись зняти профіт на близькості до друкарні.
А що, в нас хоч десь зараз є монетарна політика із збалансованою інфляцією? Після того, як бретон-вудська угода була скасована у Ямайці, інфляційна монетарна політика стала нормою, і будь-який товар з часом лише дорожчає. За винятками пухирів, де спочатку відбувається надмірний ажіотажний ріст цін, а потім відбувається відкат. Ну, і ще згадана Японія, яка за 30 років сильно підупала економічно.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
no subject
Date: 2026-01-03 09:24 am (UTC)Шось відбувається.
no subject
Date: 2026-01-03 10:28 am (UTC)Альтернативна версія - у світі скінчуються гроші.
no subject
Date: 2026-01-03 10:58 am (UTC)no subject
Date: 2026-01-03 11:01 am (UTC)no subject
Date: 2026-01-03 12:02 pm (UTC)Оскільки в кожної країни в нормі ВВП рік від року росте, і обсяг доступних товарів та послуг збільшується, то пропорційно збільшується й потреба в грошах. Тут виникає чотири можливості.
1. Емітувати додаткові гроші строго пропорційно до росту ВВП. Це японська модель. Тридцять років японці старалися, щоби грошова маса росла в тому ж темпі, що й ВВП. Виросло два покоління японців, які не знають, що таке "ріст цін". Виявилося, що це хрінова стратегія, яка зупинила розвиток Японії, і її вже скасували.
2. Не емітувати додаткові гроші. Як правило, через фізичну неможливість - як це сталося із золотом. Його видобуток відстає від потреби, і тому золото дорожчає, і товари дешевіють. Очевидна стратегія - відкласти покупки на потім, бо потім те саме обійдеться дешевше. Це призводить до перетоку золотих грошей із споживання у накопичення і колапсу економіки.
3. Емітувати грошей трошки більше, ніж їх треба, щоби гроші трошечки знецінювалися з часом. Емісія додаткових грошей - то безперервний процес і постійне джерело доходу держав. В ідеалі невеличка надлишкова емісія призводить до контрольованої інфляції, тобто грошовий пухир росте швидше, ніж ВВП. Це мотивує піпла не пхати гроші у подушку, а інвестувати. Контрольована інфляція - дуже дієвий стимул для розвитку економіки.
4. Емітувати стільки грошей, скільки заманеться. Норот тільки дякуватиме. Ну, і чим ближче до друкарського внрстату, тим більше профіту можна з додаткових грошей отримати. Ближче всього до верстату нацбанк, який тими грошима фінансує бюджет, потім різні конторки, що присмокталися до бюджету, а в самому низу грошового водоспаду пенси, до яких гроші доходять вже тоді, коли всі відповідно відкоригували ціни. В принципі, й з (гіпер)інфляцією жити можна, але бізнесам стає складно. Бартер, взаємозаліки, передоплата, товарні кредити - і УЄ. Все це сильно плющить ВВП аж до стагнації чи спаду.
Наші зелепузики явно спробували в четвертий номер - з отими вовиними тисячами, безплатними поїздками та кешбеком, сподіваючись зняти профіт на близькості до друкарні.
no subject
Date: 2026-01-03 06:29 pm (UTC)UPD. Пардон, мав на увазі 40, написав 30, але взагалі можна і більшу цифру взяти.
no subject
Date: 2026-01-03 08:29 pm (UTC)