Як я був малий ми пішли на демонстрацію з нагоди сідьмова наября. Ну, нормальна така демонстрація, я в татка на плечах, мужики кіряють у підворотнях, матюгальники варнякають, Карла Маркса вщент забита народом, совок, кароче.
Так от, тоді нам видали повітряні кульки, які насправді літали. Не якесь там різнобарвне гівно, що висіло в тебе на ниткі, а здоровенні сірі смугасті кулі від метеозондів, чи що. Такі собі монохромні кавуни. На третє ура з матюгальників ми випустили їх у повітря.
Я назавжди це запам’таю - сіре місто, сірий натовп з червоними транспарантами, сіре осіннє небо і сірі кулі з червоними вимпєлами. В цьому було щось пінкфлойдівське, але тоді я не знав про Пінк Флойд.
Так от, тоді нам видали повітряні кульки, які насправді літали. Не якесь там різнобарвне гівно, що висіло в тебе на ниткі, а здоровенні сірі смугасті кулі від метеозондів, чи що. Такі собі монохромні кавуни. На третє ура з матюгальників ми випустили їх у повітря.
Я назавжди це запам’таю - сіре місто, сірий натовп з червоними транспарантами, сіре осіннє небо і сірі кулі з червоними вимпєлами. В цьому було щось пінкфлойдівське, але тоді я не знав про Пінк Флойд.