Жмуркі

Маю сказати, що перегляд Тарантіно та Гая Річі позитивно вплинув на російський сінематограф. Рекомендував би госфільмфонд закрити для доступу, а всім, хто має бажання знімати кіно крутити унєсьонниє вєтром закордонну кіноклассику, але це так, ліричний відступ.

Так от, "Жмуркі" - кіно хароше. Настільки хароше, що його один раз можна із задоволенням додивитися до кінця. Окремо рекомендую звернути увагу на Міхалкова, Дюжева і Сукачова, люди нарешті себе знайшли, хоч і на екрані.

Сценарій мене засмутив. Якщо здирати карти-дєньгі-і-два-ствола, так здирати на всю котушку. Включаючи елемент випадковості. В такому кіні підкладати головним героям роялі в кущах щитаю ідеологічно і стилістично невиправданим.

Вопчім, якщо є вільний час, подивіться, а як ні, то рекомендую "300 миль до Грейсіленда", тоже хуйня, але бюджет більший.

кагбе так

История рассказана, песнь допета. Твоя книга - это Сказка с плохим концом.

Это не романтичная история про мужественных рыцарей и прекрасных принцесс. Это не этюд вида «полёт дракона на закате». Это – проклятые Средние века, это чума и холера, время зверств инквизиции и междусобных войн. Город твоего королевства – не лубочно-сказочный край, где бок о бок сосуществуют люди и эльфы. Это – мрачные улицы и запах помоев, когда за ломаный грош можно запросто выхватить перо в этот самый бок. Порок и содомия охватили умы граждан…Твоя книга займет достойное место в библиотеке фантастики рядом с «Ведьмаком» Анджея Сапковского, как книга, в которой герой борется не со злом, а с гнилью.

Пройти тест

Хе-хе