Сінематографічне

[kampfflieger]

Аналіз "Іронії долі" з точки зору психоаналізу

Савєцкий сінематограф мені ніколи не подобався. За виключенням Бєлого сонца пустині і Шерлока Холмса, мабуть.

А знаєте, що мене більше всього дивувало? Як ото Нікуліну в Брульянтовой рукє дають ТТ, а він і каже - с вайни аружия нє дєржал.

Йобанаврот, думав я (нє, тоді такими словами я ще не думав, канєшна), але. Людина війну пройшла, шо ж з ним таке зробили, що він став просто сцикуном? Якихось тьоток під під’їздом жахається, жінка на ньому їздить. От мій дід ніхуя таким не був.

Comments

[alex-from-kiev.livejournal.com]

Взагалі-то міг. Людина, що пройшла війну не обов'язково хоробра і сильна в звичайному житті. Звичайне життя - то інше. Воно може і справжнього героя поламати. Я вже не кажу, що саме ті хто не лізе першим в атаку, мають більше шансів вижити на війні і "пройти" її до кінця.