Сінематографічне

[kampfflieger]

Аналіз "Іронії долі" з точки зору психоаналізу

Савєцкий сінематограф мені ніколи не подобався. За виключенням Бєлого сонца пустині і Шерлока Холмса, мабуть.

А знаєте, що мене більше всього дивувало? Як ото Нікуліну в Брульянтовой рукє дають ТТ, а він і каже - с вайни аружия нє дєржал.

Йобанаврот, думав я (нє, тоді такими словами я ще не думав, канєшна), але. Людина війну пройшла, шо ж з ним таке зробили, що він став просто сцикуном? Якихось тьоток під під’їздом жахається, жінка на ньому їздить. От мій дід ніхуя таким не був.

Comments

[o-veremchuk.livejournal.com]

Тю! Ану дайош в студію шедеври гамериканського кіна з точки зору психоаналізу. Який там у них сорт уйобків.

Нащот "с вайни аружія не дєржал". Треба зовсім чуйки гумору не мати, щоб не поняти, що сіє просто доводить камєдію до абсурду - і цим красіво рісує образ совєцкої діствітєльності.