Гішторія до вихідних

[kampfflieger]

Це красавєц-мущіна сер Джон Монаш, генерал армії, командуючий австралійськими і новозеландськими військами в Європі, гордий нащадок німецьких євреїв із Польщі.

В 1912 році він дємбєльнувся у званні полковника і мав намір спокійно працювати на нешкідливій роботі, але стукнула війна і Монаш знову втрапив до армії. Вперше він показав свій талант при Галліполі. Там він організував евакуацію 45 тисяч солдатів із мулами, зброєю, транспортом і припасами за кілька годин до початку турецького обстрілу. Бригадний генерал Джон Монаш покинув берег одним з останніх.

Крім очевидних військових талантів Монаш вигідно відрізнявся від більшості командуючих тим, що старанно беріг життя солдат. Не в останню чергу за рахунок детально розроблених планів. Кажуть, що в битві при Амелі (Hamel) він взяв німецькі позиції за 90 хвилин і переживав, що на три хвилини вилетів з графіку. Зазвичай на штурм аналогічних позицій витрачався тиждень.

Нійвідомішим став його наказ причепити польові кухні до танків, аби солдати на передовій завжди були забезпечені гарячою їжею.

Сам Монаш казав, що в його житті не траплялося нічого цікавого з тих пір, як дитиною він потримав коня знаменитого австралійського розбійника Неда Келлі.

Помер Джон Монаш 8 жовтня 1931 р., на похорони прийшло 250 тисяч чоловік.

Родіна його не забула:

Comments

[major-hartmann.livejournal.com]

250 тисяч йомайо. Так, такі заслужено

[shaleniy-slonik.livejournal.com]

та да

[vasiapetechkin.livejournal.com]

>на похорони прийшло 250 тисяч чоловік.

Круто. Молодцом дядько.

[nikolauskass.livejournal.com]

потримав коня Неда Келлі і "пацан к успєху пашол" (с)

[kampfflieger.livejournal.com]

Оссі, вони такі. Деякий час ходила легенда, що Монаш козакував разом із Келлі, що добавляло йому бонусів в очах австралійців.

[sparrow-hawk.livejournal.com]

круто!

[pekelnyi-bulba.livejournal.com]

Але достойний дядько

[stuka.livejournal.com]

Достойно таки, з приводу Келлi в котрий раз милуюсь Австралiйцями

Гішторія до вихідних

[vasovl.livejournal.com]

Тю, та шож це за герой якшо він беріг життя своїх солдат. От Жуков або Сталін - ото герої. Цеж так високо патетично коли піхотні масси штурмують укріплені позицшї ворога, груддю кидаючись на кулеметні гнізда. І хіба не єпохальне видовище розгортаеться коли після таяння снігу на полі бою проявляеться слоений пиріг із людських тіл, нижній слой якого в гімнастерках, а верхній в бушлатах. На таких місцях і пам"ятник можна поставить і піонерів туди повести і кіно васпиттельное можна якшо-шо знять. А з цьго Джона Монаша хібаж знімеш кіно? Так-шо не той идеал ви вибрали, не той.