(no subject)
Nov. 22nd, 2015 05:08 pm
Дуже рекомендую статтю про пластичну хірургію і як повертали до суспільного життя поранених англійських пілотів: http://med-history.livejournal.com/47131.html
І про реабілітацію:
Реабилитационным полигоном был городок Гринстед, расположенный недалеко от госпиталя. Пилотам аплодировали перед каждой премьерой фильма или новой пьесы.
МакИндо заставлял своих пациентов (зачастую вопреки их воле) гулять по городку и общаться с местным населением. Горожане же вели себя максимально тактично: убрали все зеркала из кафе и ресторанов, наложив табу на любые разговоры о внешности пилотов. Гринстед по праву прозвали «городком, который никогда не таращит глаза». Некоторые пациенты потом даже женились на местных жительницах.
Мої вітання країні горілих бурятів.
Хазяйкє на замєтку
Oct. 2nd, 2015 11:47 pm
Хто є в Лондоні, біжіть на виставку. Будуть малюнки Шепарда про Першу Світову. Шепарда ви всі знаєте як людину, шо створила перші ілюстрації до Вінні-Пуха.
Розкажете потім, шо там було.
На ловца бєжит овца
Aug. 7th, 2015 11:36 pm
Поки дехто переводить харчі, оплот цивілізації, світоч культури і надія прогресивного людства, Британська бібліотека, виклала у вільний доступ більше мільйона (сдуріти можна, більше мільйона!) кортинок. Переважно як я люблю, 18-19 ст., книжкові ілюстрації, мапи, віньєтки і таке інше.
Це варто мені було зацікавитися малюнками пером, так зразу такий пацанький підгон.
Оcьо вам: https://www.flickr.com/photos/britishlibrary/page1
Історичної несправедливості пост
Jul. 28th, 2015 04:06 pm
Битву за Британію витягли на собі "Харикейни", але кому вони цікаві, правда? От "Спітфайр" - зовсім друге діло, даже на логотип потрапив, оно вгорі.
УПД: Кстатє зацініть прикол, в лівому нижньому кутку замість "Фулмара" (правильно "Fulmar", а не так як там) намалювали "Файрфлай". Криворукі дизайнери то інтернаціональне.
За виховання і таке інше
Jul. 4th, 2015 10:37 amПорівнюючи давно і ніжно любимих мною Кіплінга і Конан Дойла, можна помітити, шо КД тонкий знавець жіночої пісі-хології, а Кіплінг зовсім ні. Навіть коли у його творах з'являється тьотка, таке враження, шо він не знає, шо з нею робити.
Спочатку я списував це на особливості виховання, Кіплінг же вчився у закритій школі для хлопчиків, ЯВРПЩЯ, але ні, в Конан Дойля теж була закрита школа, та ще й католицька. Розкопуючи біографії з'ясувалося, шо Кіплінга в шестирічному віці здали у пансіон до такої собі мадам Рози, яка з ним "дурно поводилася". Я вже не знаю, шо там треба було дитині робити, але Редьярд після того до кінця життя страждав на безсоння.
Це я до чого - не здавайте дітей на виховання до злих тьоток, як Кіплінга, здавайте до добрих, як Конан Дойля.
Кстатє ще за Конана-варвара. Він же зі своєї католицько школи виніс не тільки ненависть до церковників, але й до старої доброї англіцкої клясової сегрегації. Виходить смішна штука, з одного боку реверанси перед лицарством, хоча й не без хитрої усмішки, а з іншого посполиті через дві сторінки хуєсосять аристократів, біглий кріпосний не знімає шапку перед королем і автор явно їм співчуває.
Спочатку я списував це на особливості виховання, Кіплінг же вчився у закритій школі для хлопчиків, ЯВРПЩЯ, але ні, в Конан Дойля теж була закрита школа, та ще й католицька. Розкопуючи біографії з'ясувалося, шо Кіплінга в шестирічному віці здали у пансіон до такої собі мадам Рози, яка з ним "дурно поводилася". Я вже не знаю, шо там треба було дитині робити, але Редьярд після того до кінця життя страждав на безсоння.
Це я до чого - не здавайте дітей на виховання до злих тьоток, як Кіплінга, здавайте до добрих, як Конан Дойля.
Кстатє ще за Конана-варвара. Він же зі своєї католицько школи виніс не тільки ненависть до церковників, але й до старої доброї англіцкої клясової сегрегації. Виходить смішна штука, з одного боку реверанси перед лицарством, хоча й не без хитрої усмішки, а з іншого посполиті через дві сторінки хуєсосять аристократів, біглий кріпосний не знімає шапку перед королем і автор явно їм співчуває.
У Конандойля побрив ще один цікавий момент, кагбе Столітня війна, після Вільгельма триста років пройшло, а англійці між собою чотко просікають, хто пацак сакс, а хто норман.
А з іншого боку в нас не те саме? Ще з дєцтва знали хто кацап, а хто нє, не сильно виносячи назовні, звісно, але знали.
Кстатє за Вільгельма. В Англії його пам'ятають, могилку доглядають, всі діла, але квітів на могилку не носять, ЯВРПЩЯ. Нема чото всенародної любові, не заслужив.
А з іншого боку в нас не те саме? Ще з дєцтва знали хто кацап, а хто нє, не сильно виносячи назовні, звісно, але знали.
Кстатє за Вільгельма. В Англії його пам'ятають, могилку доглядають, всі діла, але квітів на могилку не носять, ЯВРПЩЯ. Нема чото всенародної любові, не заслужив.
Національно-літературне
Jun. 27th, 2015 09:52 pmЧитаю малому зараз "Бєлий отряд" Конан Варвара Дойла, а "Сера Найджела" вже прочитали. Дуже цікаво спостерігати як автор хуєсосить церковників, видно шо не любив з усієї сили.
– Значит, ваш отряд удостоился тогда преклонить колени перед нашим святейшим отцом папой Урбаном, опорой и средоточием христианства? – с интересом спросил Аллейн. – Может быть, вам и самому удалось узреть его величественный лик?
– Я дважды видел его, – ответил лучник, – такой тощенький, крысоватый, на подбородке струпья. В первый раз мы выжали из него пять тысяч крон, хотя он очень сопротивлялся. Во второй раз попросили десять тысяч, но пришли к соглашению только через три дня, и я лично считаю, что лучше бы нам тогда просто разграбить дворец. Помню, управляющий его двором и кардиналы вышли вперед и спросили нас, согласимся мы взять семь тысяч, папское благословение и полное отпущение грехов или десять, но с бесповоротным отлучением и притом по всей форме. Мы были единодушного мнения, что лучше десять тысяч и проклятие, но сэра Джона как-то удалось уговорить, и мы получили отпущение и благословение – вопреки своей воле. Может, оно и к лучшему, ибо Отряд тогда очень нуждался в отпущении грехов.
Ну і діфірамби англійським законам а також кидання какашками на континент присутні. Взагалі особисте ставлення Конан Дойла до подій, особистостей і суспільних явищ набагато цікавіше самої книжки (ну то мені зараз, а малому лицарі йдуть на ура).
– Значит, ваш отряд удостоился тогда преклонить колени перед нашим святейшим отцом папой Урбаном, опорой и средоточием христианства? – с интересом спросил Аллейн. – Может быть, вам и самому удалось узреть его величественный лик?
– Я дважды видел его, – ответил лучник, – такой тощенький, крысоватый, на подбородке струпья. В первый раз мы выжали из него пять тысяч крон, хотя он очень сопротивлялся. Во второй раз попросили десять тысяч, но пришли к соглашению только через три дня, и я лично считаю, что лучше бы нам тогда просто разграбить дворец. Помню, управляющий его двором и кардиналы вышли вперед и спросили нас, согласимся мы взять семь тысяч, папское благословение и полное отпущение грехов или десять, но с бесповоротным отлучением и притом по всей форме. Мы были единодушного мнения, что лучше десять тысяч и проклятие, но сэра Джона как-то удалось уговорить, и мы получили отпущение и благословение – вопреки своей воле. Может, оно и к лучшему, ибо Отряд тогда очень нуждался в отпущении грехов.
Ну і діфірамби англійським законам а також кидання какашками на континент присутні. Взагалі особисте ставлення Конан Дойла до подій, особистостей і суспільних явищ набагато цікавіше самої книжки (ну то мені зараз, а малому лицарі йдуть на ура).
Нащот англійського гумору
Jun. 9th, 2015 09:53 pm
Хотів викласти до дати, та провтикав. Вопчім 70 років і три дні тому Тихим океаном пробігав тайфун, швидкість вітру 250 км/год, хвилі 30 метрів і все як положено. В самісінький центр шторма потрапили омериканське з'єднання TF38.1 і англійське TF-57. У американців серйзно пошкодило крейсер "Датч" і авіаносець "Хорнет" (на фото), крейсеру "Пітсбург" відірвало носа по першу башту.
Коли контр-адмірал Кларк запитав у англійців, чи великі у них пошкодження від тайфуна, у відповідь було "якого тайфуна?"
Рівно сто років тому
May. 10th, 2015 09:09 pm
10 травня 1915 року лейтенант Луі Стрейндж (Louis Strange) на літаку Martinsyde S.1 вів бій із німецьким двомісним "Авіатіком". Під час бою Стрейндж випав без парашута із перевернутого літака і ухопився за диск "Льюіса" над крилом. Деякий час він тіліпався і намагався ногами зачепитися за кокпіт, врешті-решт пнув ручку керування, літак вирівнянвся, лейтенант упав у кабіну і попрямував додому, де, на доказ своїх слів, показав командиру розбиту чоботами приборну дошку.
Після війни німецький пілот підтвердив його історію.
Луі Стрейндж після того пережив дві війни, дослужився до командира крила (Wing commander, це як Lieutenant colonel в армії або Commander на флоті) і помер уві сні у віці 75 років, у 1966.
Ось він, красавєц-мущіна:
( Read more... )
Для любителів цього діла
Feb. 9th, 2015 06:26 pmОфігєнний сайт - A History of RAF Organisation.
Все для зануд - циферки, таблички і багато-багато інформації.
Все для зануд - циферки, таблички і багато-багато інформації.