Der Kampfflieger

Часто агітатори за модні уколи наводять у приклад холерні бунти 1830-х, як приклад темного населення, яке залізною рукою треба заганяти до здоров'я. Що ж, давайте поглянемо на тогочасну медицину.

Основними засобами проти холери тоді вважалися каломель (хлориста ртуть), опіум і рицинова олія, вона ж касторка, що викликала пронос (і це при холері!). Пити не дозволяли, тобто хворий не міг поповнити запаси рідини в організмі. Також застосовувалися огортання крижаними, або гарячими рушниками, натирання шкіри оцетом, або дьогтем, припікання шкіри (наприклад праскою) та ошпарювання окропом. Хворого могли помістити в холерний барак, з відповідним рівнем гігієни. Заражені колодязі закривалися, що, за відсутності інших джерел водопостачання, примушувало людей вживати воду з річок і калюж із очевидними наслідками.

І що ж це виходить? Темний народ недарма вважав лікарів убивцями? Ай-яй-яй.

Нагадаю, що тоді це була передова наука, науковий консенсус і рекомендації найкращих лікарів, сумніватися в яких не можна було ні в якому разі. Здається, прямо як зараз?