Желязни проти Лук’янєнкова

[kampfflieger]

Довго думав, чому, попри схожість сюжету "Какой-нібудь Дозор" - гівно, а "Ніч в самотньому жовтні" очень даже заїбата книжка.

А справа ось у чому - по перше це деталізованість світу, по друге - ступінь свободи героїв.

У Лук’янєнкова всьо просто як в комп’ютерній грі. Є невеличка кількість героїв, деталей ландшафту і артефактів, які взаємодіють між собою. Будь-які натяки на те, що світ більший та складніший, аніж той, що видно читачеві, відсутні. У Желязни навпаки, ті світи, що відкриваються, лише крихітна частка Всесвіту, а може й не одного.

Тепер про героїв. Героїчні дозорні насправді просто пригодницький варіант офісного планктону, з службовими обов’язками, позаслужбовими відносинами і мозгоїбучім начальством. На відміну від вільних, ну, скажімо, істот, зображених у Желязни. Ви помітили, доречі, що тип героя, що діє виключно на власний розсуд, страх і ризик, стає все менш популярним?

Ну і те, за що старому Роджеру окремий решпект. В нього немагічний світ впливає на магічний і навпаки (Роулінг, Лук’яненков - смоктати й плакати). Великий Сищик, Бубон, Експериментальна Людина - повноправні герої, дещо слабші, в дечому сильніші за магічних істот, це вам не інваліди з дитинства магли, які не мають шансів бодай торкнутися магії.

Ну і подвєдьом ітогі. Мені особисто Желязни дуже симпатичний і письменник такого калібру, мабуть, з’явиться ще не скоро. А перебиватися псевдолітературною жуйкою у виконанні гівнопейсатєлєй -ну його нахуй.

UPD: Оце подумав - "Дозор" то така мінтовська книжка. Ідея така - ти тьомний - ну й роби свою тьомну справу, свєтлий - роби свою. Осьо тобі список обов’язків і не виябуйся. А розведеш самодєятєльность - прийде інквізіція і вломить тобі люлєй.

Бля, і комусь же подобається такий світ!

Comments

[thenxt.livejournal.com]

Желязни колись прочитала щось, як трапилось. Дуже захопливо, сподобалось :).

І від Лук'яненка і тим паче від Роулінг гордовито відсахнулась, інтуїтивно десь з таких же міркувань як у Вас - щоб не перебиватися псевдолітературною жуйкою у виконанні гівнопейсатєлєй .

[bilozerska.livejournal.com]

Перші два "Дозори", на мою думку, абсолютно геніальні. До того, що заявляє і як поводить себе Лук’яненко як людина, це не має жодного відношення.

Це - роман-притча, де у "вампірсько-магівській" формі зображено РЕАЛЬНИЙ, а не фентезійний, оточуючий світ. Отой самий планктон, мєнти тощо.
Це як "Хрещений батько" Маріо П’юзо. Він же не про італійську мафію. Це модель світу, для спрощення і наочності зображена за допомогою мафіозі.

[the-rion.livejournal.com]

ТАК! герої-анархісти желязни, напрочуд, добре вдавалися. корвін, взагалі, ікона. після нього, конана та джеймса діГріза у жанрі нічого нового в цьому напрямку не створили.

[nebesna.livejournal.com]

Роулінг - це казки, а не фантастика, її якось недоречно порівнювати з Желязни.

[kampfflieger.livejournal.com]

Я і не порівнював. Мене цікавив рівень взаємодії магічного з немагічним у різних творах.

такі да

[cuarto.livejournal.com]

Ви помітили, доречі, що тип героя, що діє виключно на власний розсуд, страх і ризик, стає все менш популярним? і бере на себе відповідальність за власні вчинки :)

Книги Лукьяненко я не відкривав із минулого століття, коли мене угаразділо ознайомитись з його крєатівом "Лабірінт отраженій". Хоча події там розвиваються динамічно і читається легко, після прочитання залишається смутноє чувство, шо тебе брутально наябали. Може тому, що я перед тим уже читав Уїльяма Гібсона? Дурню ж зрозуміло, що суть правдивого кіберпанку в руйнівному протистоянні героя-одинака з макабричною системою, а кондовий Mission Man - це вже зовсім з іншої опери.

"Ночной дозор" бачив краєм ока, коли співробітники дивились екранку. Нам гаварят - плагіат, ми атвічаєм - традіція! В той час, коли Желязни у своїх творах віртуозно переосмислює епоси та міфологію, то Сірьожа бєззастєнчіво но професійно користується напрацюваннями інших фантастів.

Щодо стосунку магічного та немагічного у Желязного, ІМНО, найбільш рельєфно зображено в "Jack of Shadows". Одна з найвищих позицій у персональному рейтингу.

P.S. Оце щойно повитирав посилання на Лук*яненко з української Вікіпедії у статті про кіберпанк (зазвичай такою хуйнею не маюсь, але обурило). Заодно і Матриці дісталось :)

[cuarto.livejournal.com]

а нахуя таку хуйню робить? відображати РЕАЛЬНИЙ, оточуючий світ у "вампірсько-магівській" формі? В чьом здєсь смисл?

Re: такі да

[kampfflieger.livejournal.com]

Джек-із-Тіні - наше всьо, палюбому!

[dyadechko-volyn.livejournal.com]

Мені дуже подобався Лук'яненко ранній. З появою "дозорів" для мене він перейшов в розряд літпопси