Літературне

[kampfflieger]

А ні в кого не залишилося оповідань про Юзьо та Петьо?

Я колись перепостив одне в себе, тепер знайти не можу.

Comments

[kameshki.livejournal.com]

1618
— Ну, ще по їдній, Петьку, дай боже...
— Давай, Юзю... дай бог...
— Кільки вогню, дивись, Петьку, море вогню — чисто білий день тобі...
— Шо ж ти хоч, Юзю — великий город, та’ як має бути...
— Бач, занесло нас... Але ж яке, ти скажи, врем’я. Вдома їдні баби з дітьми полишалися, а тако як чоловік старший, то хто лиш на шось годен — всі тут, на Москві...
— Той, Юзю... та ж це життє, мусім якось заробляти свій хліб...
— Ох, не кажи, Петьку... А я в чужій стороні-і-і-і-і-і... а я-а-а-а-а-а в чужій стороні-і-і-і-і-і-і-і... не-е-е-м-а-а-а й роду при мені-і-і-і-і-і-і-і...
— мені-і-і-і-і-і-і-і... ну, будьмо здорові... ти, Юзю... ревеш, як коза, шо її циган дере, аж в Києві тебе чути... оно бери ше по їдній...
— Сам ти жид, Петьку... а давай, давай оцю... а-а-а по... а позаду Сагайда-а-а-а-а-чний... а-а-а по, а по...
— Господи! Юзю, та нишкни ж! Перед людьми встидно... Кого ше там несе, бог би вас побив? Уже руським людям і випить не дадут...
— Пане гетьмане, його ясновельможність королевич Володислав і йогомосць пан Януш Ходкевич просять вас назавтра до їхнього табору — будемо складати мир з москалями. Наказано, щоби козаки більш не палили міста..

[kampfflieger.livejournal.com]

дякую, це воно.