
Я тут багато пишу про вакцини (і буду писати), але справа ж не в уколах, це частина великого соціального перевороту, який відбувається просто на наших очах.
Почнемо із подій сторічної давнини. Перша Світова стала першою справді тотальною війною, Total Krieg. Всі ресурси воюючих держав були підпорядковані одній меті. Відповідно, де б не знаходився добрий громадянин, він або воював, або працював на війну, або готувався до цього, якшо ще малий. Відповідно держава підгребла під себе все, навіть час. Перевод на зимовий/літній час це теж звідти. Люди більше не могли прокидатися, коли їм захочеться, по гудку всі бігли на свої заводи, потяги стали ходити за розкладом, де ви таке бачили?
Війна закінчилася, але держави не поспішали відкочувати все взад, це ж так зручно керувати стандартними громадянами. Виникли тоталітарні держави, які намагалися контролювати все. І податки, звичайно, як жеж можна про таке забути. До війни платили не так багато і не так регулярно, але це окрема тема. Новий Курс Рузвельта туди ж, привіт соціалізм.
Не думайте, шо це не викликало спротиву. Roaring Twenties, срані хіпі, революція 68 в Парижі, всі ж були проти оцього тотального державного контролю.
Давайте тепер копнемо ще глибше, у 14-15 ст. від Різдва Христова. Наша свята матір Католицька Церква домінує в Європі. Збирає податки, продає індульгенції, будує собори, утримує доху (закреслено) величезний штат співробітників. Здавалося це буде тривати вічно, але ніт.
Біда прийшла звідки не чекали, від прогресу у промисловості. З'явилася буржуазія, люди яким гроші були натурально потрібні для діла. Собор? В сраку вставте свій собор, за шо мені мануфактуру будувати? Лютер, 95 тез, оце все, це була вже просто ідеологічна обгортка процесу.
Тепер давайте повертатися до наших, без сумніву, драматичних справ. Нинішні держави це потворні нащадки ще Першої Світової, які намагаються залазити в труселя громадян і контролювати все шо можна. Але обставини змінилися знову. Подивіться на Інтернет, як на переклад Біблії на німецьку. Тепер кожен може дізнатися і обговорювати будь-яку інформацію. Але це ще не все. Завдяки розвитку комунікацій громадяни тепер набагато менше залежать від держави. Медицина? Я можу відправити аналіз хоч в Австралію і звідти отримати консультацію. Освіта? Де завгодно, не виходячи з дому. Робота? Я сам на себе працюю. Держава перестала бути монополістом в багатьох областях, але ще не усвідомила це. Ви бачите чисто рефлекторні конвульсії, без натяків на розумову діяльність. Чим більше громадяни вислизають із жадібних державних рученят, тим більш держава намагається встановити контроль. Ви навіть по країні вже не можете їздити без документів, подивіться.
В перспективі держава програє, звичайно, але доведеться поборсатися. Он відділили церкву від держави і шо? Не трапилося аж нічого. Отак колись і держустанови стануть місцем, де можна не з'являтися протягом всього життя без найменших наслідків.