kampfflieger: (Default)
Кілька днів тому від мінометного обстрілу загинула п'ятнадцятирічна дівчинка. У нас взагалі війна і кожного дня гинуть люди, і військові і цивільні. Шото я не пригадую з цього приводу стільки демонстративної скорботи, скільки за дохлим кацапом, який в 2008 катався в Грузію на танку.

Тьху на вас.
kampfflieger: (rockabilly)
але помойму Сент-Екзюпері то такий Коельо.
kampfflieger: (rockabilly)
Можете кидати в мене тапками, але припиніть заради бога істерику, особливо в пейсбуці. Нормальний у нас уряд і він робить більше ніж дохуя, особливо в такій ситуації.

Намотайте соплі на кулак, візьміть паніку за горло і працюйте, ок?
kampfflieger: (AAAAAAAAAA!)
А розкажіть мені, любі друзі, чо це ви незнайому вам особисто Тімошенку захищаєте сракою на амбразуру?

Вбачаю в цьому підозрілу патологію.
kampfflieger: (Porco Rosso)
Совершенно не люблю Висоцького.
kampfflieger: (the Gyro Captain)


Розкажу я вам за покійного Джека Литлфілда, царство йому небесне. Так от, Джек був найбільшим у світі колекціонером танків. Нормальних таких, великих, залізних потвор. Ну, із реставрацією, само собою, експозицією і так далі. Все власним коштом.

Це я до чого. Соціалісти, не проти ночі згадані, бажають потреби і можливості індивіда поставити під контроль суспільства (держави, будемо чесні). І от скажіть - за якого соціалізму покійному Жаку дозволили б таке неподобство?

Підсумовуючи: соціалізм - це система, спрямована на обмеження прав і свобод індивида, тому ми її і ненавидимо лютою ненавистю.

Дехто з шановних френдів називає себе соціал-націоналістами, так знайте - я не можу вас схвалити. Безвідносно до особистих якостей.
kampfflieger: (AAAAAAAAAA!)
Я снова в Берлине. Первым делом бегу на почту и встаю в коротенькую очередь, за двумя панками лет 14.
Один из них разворачивает какой-то грязный кусок мотора (кажется) из вчерашней газеты, расправляет газету, показывает на заголовок:
- О! Смотри танки какие! Победа.
- Чего?
- Русские празднуют победу над нами!
- Русские победу над нами? Это чего это? Футбол?
- Да нет, война!
- Какая война?
- Мировая!
- А ну, покажи!
- Ну вот видишь, танки едут.
- Это где они едут, у нас?
- Да нет, у русских.
- А чего это? Они победили и у них танки едут?
- Ну празднуют они, что войну победили. С тех пор как победили, каждый год празднуют, вот тут написано.

Наступает минута молчания. Первый пытается обратно завернуть гадость в свою газету, второй задумался. Минуты через полторы:
- А! Слушай! Я понял! Это когда доткомы упали, да? Эта война?


Ех, люди-люди. Піздєц як відстали від життя ви тут. Всі ці єблі з плясками на кістках ніц не варті.
kampfflieger: (AAAAAAAAAA!)
Любити міфічну Україну легко у стані юнацького максималізму. Варто ж статус одержимого героя мимохідь змінити на статус пересічного гречкосія, як зміниться шкала цінностей. Любов до абстрактної стражденної України поступається місцем прив’язаності (може, і любові) до конкретного ландшафту, міста, квартири, дітей, кулінарних виробів, цигарок, сусідів, приятелів, автомобіля тощо. Не випадково саме гречкосії завжди будували державу, залишаючи героям гинути за її побудову.

Не мною сказано, що в одну річку зайти двічі важкувато. Можна, звичайно, спробувати відродити кобзарську традицію, але тоді випускникам консерваторії треба виколювати очі. Воно, звичайно, нескладно, от тільки чи потрібно? Можна згадати традиції Івана Гонти і різати ляхів (жидів, москалів) задля побудови Української держави. От тільки як бути з тим фактом, що ті ляхи (жиди, москалі) є громадянами вже існуючої держави?

Якщо сьогодні хтось голосить «Україна для українців», то йому слід би уточнити — для політичних українців. Бо етнічних українців залишилося, мабуть, чоловік сорок, враховуючи всі кровозмішення з часів половецьких.
kampfflieger: (Default)
Тут блогіри рвуть волосся на жопкі і звинувачують омерику, яка внєзапно напала на гломурного полковнєга.

Замість нарікати на відсутність системного мислення у активних дописувачів, розглянемо краще такий цікавий термін як "люфт часу".

такіє вєщі с кандачка нє рєшаюцца )
kampfflieger: (AAAAAAAAAA!)


Серед моїх френдів багато з літературної тусовки. Час від часу серед них виникають криваві розборки із застосуванням балістичних шайсеверферів. Так от шо я вам скажу.

Функція любої художньої літератури виключно розважальна. І вона в ряду розваг гордо стоїть між сінематографом і китайським цирком. Тому всі спроби з'ясувати, хто з вас є Д'Артаньяном виглядають як боротьба за першість між Петросяном і Задорновим.

У мене всьо.
kampfflieger: (Default)
Я категорично проти розпивання пива на вулиці.
kampfflieger: (Default)
Бродячих собак треба вбивати. Я готовий робити це особисто. Звертайтеся.

Profile

kampfflieger: (Default)
kampfflieger

April 2025

S M T W T F S
   12345
6 789101112
1314151617 1819
20212223242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 23rd, 2025 11:18 am
Powered by Dreamwidth Studios